Влітку було багато різноманітних паломництв, зустрічей, реколекцій, які допомагають людині краще досвідчувати Бога в своєму житті. Францисканська Молодь особливим чином відчула цей досвід
під час реколекцій “Поджо-Бустоне” в селі Вербовець, Вінницької області, котрі відбувались з 22 по 30 липня. На цих реколекціях прийняло участь близько 50 осіб. Також служили учасникам незміні брат Марко Лісовський OFM Cap, брат Ігор Мулярський OFM Cap, брат Сергій Воронюк OFM Cap, сестра Алла Дембровська FMM та наші “випускники”, які вже мали можливість пережити такі реколекції.
Кожні наші літні реколекції допомагають нам далі крокувати францисканською дорогою навернення, – відкриватись, щоб пізнати себе, відкриватись на ближнього, а головне – відкриватись на Бога.
Кожен день особливим чином вчив нас пробачати і любити ближнього, так само, як Ісус Христос пробачає нам наші гріхи з великої любові до нас. Як сказано в Євангелії від Луки: “Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло” (Лк. 19,10). Тобто, Бог є Отець милосердний, який ніколи і нікого не залишить, яка б грішна людина не була. Важливо є те, щоб всі гріхи визнати.
Я усвідомила, що покута є наверненням та визнанням жалю за мої гріхи. Майже кожен знає, що є 5 умов доброї сповіді, і першим пунктом є іспит сумління. Сумлінням є Божий голос, що промовляє в моєму серці, який вказує правильну дорогу на моє життя. Таїнство покути і примирення є зустріччю з Богом – зустріч, до якої я готувалась під час реколекцій. Щодня дня я досвідчувала любові Бога і Його присутність.
Кожна людина в своєму житті має якийсь хрест, якесь страждання. І тут молодь вчилася приймати свої випробування і переживати їх разом з Богом. Страждання, пережиті з нашим Татом є батутом до неба. В приклад ставимо святих, які в своєму житті переживали багато хрестів. І ці труднощі могли б знищити їх, але вони відкривали свої серця на Отця і Він, звичайно, допомагав їм.
Наприклад, святий Франциск, мав багато важких страждань в своєму житті – той важкий хрест, який ніс на собі усе своє життя. В нього було безліч хвороб, мучили спокуси, було важко і духовно, і фізично, і морально.
Але Франциск наслідував Ісуса, приймав все і всіх з великою радістю і любов’ю.
В цьому благословенному часі, ми мали нагоду подякувати за покірне служіння для всієї спільноти ФМ нашим братам і сестрам з Тимчасової Національної Ради Францисканської Молоді в Україні (ТНР), які передавали свої обов’язки наступникам. А саме, дякували брату Ігору Мулярському, який був Національним Асистентом, Богдану Кушніру – Старшим спільноти та Юрію Бойкові – Братерським Аніматором, відповідно далі будуть служити у ТНР – брат Сергій Воронюк, Сергій Даліщинський та Катерина Байдацька.
Ці реколеції всі учасники та і всі, хто служив чекали, звичайно, з великим нетерпінням. Тому, що вони для нас – ще одна можливість зустрітись в колі братів та сестер, в колі нашої сім’ї, з Отцем. Бо, пам’ятаємо, що “.. де двоє чи троє збираються в Моє Ім’я, там я є серед них..”. В нашому випадку, звичайно не двоє і не троє, і навіть не двадцять і не тридцять 🙂 і за це Богу велика подяка!
Наприкінці “Поджо-Бустоне” молоді люди ділилися тим, що вони пережили в цей час. Було видно, що Господь торкнув кожного, хто надіявся і хто навіть не очікував. Всі роз’їхалися по домівках, а плоди з реколекцій залишилися!
Прославляємо Господа у нашій спільноті!
Автор: Маша Шендрик