«Вторгнення» Неба в нашу історію

«Historia magіstra vitae est» – говорили стародавні римляни. Називали історію «вчителькою життя». Важко з ними не згодитись. Для нас, християн, історія, однак, є чимось більшим, ніж просто вчителькою життя. Єдиними нашим Вчителем є Ісус Христос. Натомість історія є простором, в якому об’являється Його спасительна потуга, Його всемогутня любов.

Адвент, тобто очікування на прихід Ісуса, це час, в якому нас особливим чином супроводжує наша Небесна Мама Марія. Пригадують нам про це декорації в наших храмах, Роратні Служби Божі, а також свята та спомини Діви Марії – 8-го грудня – Урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 12-го грудня спомин Матері Божої з Гваделупе.

Урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії – це одна з найбільших марійних урочистостей в літургійному році. Кожен з нас може запитати, що це свято, цей день говорить мені.

Марію Ісус дав нам за Маму коли помирав на хресті. Як навчає Церква, вона була збережена від первородного гріха міццю передбачених заслуг хресної смерті свого Сина! Тобто смерть Ісуса на хресті відкрила двері Небесного Царства для усіх людей, в тому числі і для Марії. От лише Марія отримала це відкуплення, так би мовити, «авансом», наперед. Бог, вибравши Її на Матір свого Сина, хотів щоб Його Син, друга Особа пресвятої Трійці, прийняв тіло від людини безгрішної, щоб прийняв людську природу від тої, Котра була Непорочною! «В моменті Зачаття Ти, Діво, була непорочною» – співаємо в Годинках на честь Матері Божої!

В Літургійному календарі ми згадуємо святих переважно в день їхньої
смерті. Народження святкуємо лише трьох осіб – Ісуса Христа (25-го грудня), Матері Божої (8-го вересня) та Івана Хрестителя. Натомість Зачаття лише двох – Ісуса Христа (25-го березня) та Діви Марії (8-го грудня).

Це про календар літургічний.

В нашому світському календарі ми маємо свята, переважно пов’язані з подіями з історії нашого народу як, на приклад, День Незалежності (24-го серпня), День Гідності та Свободи (21-го листопада), День перемоги над нацистською Німеччиною (9-го травня) та інші. Як в житті кожного з нас, так і в історії нашого народу бувають однак дні, коли Небо «вривається» з усією потугою в наше життя (особисте чи народне).

Таким днем сміливо можна вважати 8-ме грудня!

В день, коли святкуємо зачаття Діви Марії, про яку Книга Буття говорить: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Бут 3, 15) в нашій історії відбуваються ключові події.

Після 70 років існування імперії, яку називали «Імперією зла» або простором за «залізною завісою» наступає день, коли друга по потузі (після США) імперія, яка «заразила» чумою комунізму половину світу розпадається. Цей розпад був оформлений у 1991-му році в Біловезькій Пущі, що у Білорусії. Там тодішній президент Російської Федерації Борис Єльцин, президент України – Леонід Кравчук та голова Верховної Ради Білорусії Станіслав Шушкевич підписують договір, в якому стверджують, що на карті світу вже немає такої держави як Союз радянських соціалістичних республік. СРСР не існує! Імперія, яка здавалась непереможною, зникла з карти землі в один день! І що це був за день??

8-го грудня 1991-го року!

Згодом Україна старалась повернутись до Європи, але ніяк не могла
вислизнути з міцних обіймів «старшого брата», який, як виявилось, є
«молодшою сестрою». Наступає одна Революція (Помаранчева), потім друга – Революція Гідності. І от під час тої другої Революції (яка розпочалась 21-го листопада 2013 року) одного дня, вже витримавши штурм «Беркута», група молодиків іде до фігури «вождя світового пролетаріату» Леніна, щоб звалити цього «ідола комунізму». Ця подія започаткувала «ленінопад» по цілій Україні. А головне – принаймні наблизила українців до усвідомлення, що комунізм – це зараза, яка протягом десятиліть отруювала серця та голови наших батьків та
дідусів. Символ імперії, яка проголошувала свободу від «релігійного опіуму» впав і упадок його був великий. Цікаво в який день це сталось?

Чи це може бути правдою?

Знову 8-го грудня, але тепер вже 2013 року!!!

Ще однією символічною для нас подією може бути затвердження прапора Європейського Союзу. Зараз на офіційній сторінці ЄС вже немає інформації про те, що дванадцять зірок на синьому тлі – це віднесення до видіння святого Апостола Івана, описаного в Одкровенні. Тепер говориться м. ін., що це загальноприйняте число досконалості, а дванадцять зірок, символізують усі народи Європи. Автор же прапора відверто говорить, що черпав натхнення з образу Діви Марії на вітражі у храмі в його місцевості. З образу Діви, одягненої в сонце та з вінцем з дванадцяти зірок над головою. Голосування за прийняття цього прапора відбулось… 8 грудня (1983 року).

Стільки співпадінь?? А, може, Матінка Божа показує, що піклується про наш народ. Тримає свій омофор над нашим небом та землею, над нами!

Боротьба нашого народу за своє майбутнє триває! Бачимо, що в цій боротьбі ми не самі! Наш Господь та Діва Марія є з нами! От лише чи ми не забуваємо про це? Чи в це віримо?

Більшість організацій та людей, які брали участь в Революції Гідності висловились за встановлення на місці поваленого Леніна фігури Непорочної Матері Божої. От лише тепер цьому перешкоджають не комуністи, які поширювали «войовничий атеїзм», а нові чиновники, які пропагують ідеологію гендер, захищають гей-паради та антицінності, що просочуються до нас з боку Європейського Союзу. Боротьба триває! Тепер вже на двох фронтах!

Якщо комусь на серце Господь кладе бажання долучитись до регулярної молитовної боротьби за встановлення фігури Матері Божої на місці поваленого Леніна в Києві, а також про захист України від руйнівних ідеологій, які разом з інвестиціями та фінансуванням приходять до нас з західної Європи можна звернутись до мене на електронну адресу: br.ser.w@gmail.com

Хай Господь та Матінка Божа бережуть наші серця, наше життя, наші сім’ї та спільноти, наш народ та увесь світ від сатанинських підступів та хитрощів!

Автор: брат Сергій Воронюк OFM Cap