Сімейка ВінФМ або «…щось нове» ))

(продовження)

Бачили мультфільм сімейка Крудсів? Там все нове обов’язково означало щось погане і приводило до загибелі… 

Карантин триває уже рік і до «чогось нового» ми потроху звикаємо. Спочатку повна ізоляція, відміна зустрічей, онлайн-реколекції та онлайн-Хакатон, і це було важко. А потім усе почало потрохи вирівнюватись, зустрічі відновились і extrim Fonte Colombo вдалось провести. Коли ти не сам, карантин переживається не так гостро. Проте 2021-й знову почався «чимось новим»…

Зазвичай Новий Рік ми святкуємо спільно в Староконстянтинові усією родиною ФМ, а потім разом переживаємо реколекції Greccio. Усе проходить дуже атмосферно і легко. Якщо в підготовці Нового Року ми ще беремо участь (кухня, веселий вечір, декорації…), то проведення реколекцій уже повністю лягають на плечі Аніматорів та Духовних Асистентів, а нам лише потрібно відкрити вуха і серця. А цьоого року потрібно було робити усе саменьким)

Ідея святкування Нового Року прийшла спонтанно, а Бог її підтримав. Ми вирушили в мальовниче містечко Сколе, «там, де гори, полонини…». Це був дуже крутий час для об’єднання і зміцнення нашої спільноти. Як і в Старконі, рік ми почали зі Святої Меси, а далі святкування, конкурси і двіж-паріж до ранку.  Потім був вихід в гори, де ми кілька годин підіймались на верхівку, пробираючись через ліс невідомими стежками, далі ігри в сніжки і катання на санках… Мокрі, замерзлі, але щасливі).  Новий день – нові пригоди, і ми уже оглядаємо фортецю Тустань (точніше те, що від неї залишилось)… А кожен день закінчувався фільмами біля каміну й малиновим чаєм із солодощами.

Дні промайнули швидко, і їхати звідти зовсім не хотілось, але потрібно було повертатись у реальність, де робота, труднощі, рутина; повертатись у місто, де на горизонті немає гір і у квартиру, де немає каміна. Слава Богу, що є спільнота і ми повертаємось назад разом ♥.

А 7-10 січня відбувалися реколекції Grecсio, які ми проводили на Вінницьких Хуторах. Велика подяка сестрам зі згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, що надали нам таку можливість. 

Це теж було для нас «чимось новим», адже самі для себе ми реколекції ще не проводили. Звісно був страх, що організатори не зможуть самі добре в них зануритись через переживання й різні страхи, але насправді все пройшло дуже легко й по-сімейному. Це не лягло на плечі когось одного, а розподілилось на всіх, бо кожен долучався до служіння так, як міг.

Головною темою цьогорічних реколекцій була молитва, тому ми все більше пірнали в її глибини, досліджували її початки, намагались трохи більше осягнути культуру євреїв та їх спосіб молитви. Також була спроба молитись юдейською  молитвою Аміда, що супроводжується відповідними рухами. Ми навіть трішки знайшли у собі євреїв – «А шо я с етова буду імєть?» : )

Молитва – дуже важлива частина кожного християнина, саме тому найціннішим було ділення інших: хто, як це переживає, які труднощі має і головне – як з цим справляється. Адже ми – слабкі, зранені гріхом, і бувають моменти знеохочення, коли важлива підтримка і приклад спільноти. 

Справжнім даром для нас стали сестра Таїса та сестра Леоніда з Францисканського Ордену Світських (ФОС), які служили нам на кухні й дали змогу пережити ці реколекції, не відволікаючись на приготування їжі.

А також велика подяка брату Антону Подгорному OFMCap, який провів для нас круті конференції та відправляв Служби Божі. 

Ну і куди ж ми без нашого улюбленого Духовного Асистента – брата Ігоря Мулярського OFMCap, який служить нам уже багато років і є великою підтримкою й допомогою у всіх справах, за що ми дуже сильно вдячні!

Цей рік почався «чимось новим», відмінним, від того й до чого ми вже звикли. Але нове не означає погане, бо Бог благословляє тебе там, де ти є, а не лише одну якусь дорогу з тисячі. Світ ставить перепони, а Бог дає можливості, тому за все Богу слава і хвала.

To be continue…

Васильченко Анастасія